Знаменівка
Знаменівка — село в Новомосковському районі Дніпропетровської області, розташоване за 18 км на південний схід від районного центру.
Знаменівка була заснована у 1779 році. В 1781 році в слободі проживало 468 чоловік1, в 1793 році кількість населення зросла до 896 чол., в т. ч. 502 чоловіки і 394 жінки. Основним заняттям їх було хліборобство. Значне місце у господарстві посідало тваринництво, були розвинуті такі промисли, як рибальство, мисливство, бджільництво. Після ліквідації Запорізької Січі мешканці Знаменівки перейшли на становище державних селян. Перед реформою 1861 року в селі проживало 2842 чоловіка. Згідно з положенням про поземельний устрій державних селян, вони одержали 1372 наділи — усього 7792 десятини землі2.
Про глибоке класове розшарування села після реформи красномовно свідчить зменшення земельних наділів на початок XX століття. На цей час населення зросло, а кількість землі залишалася незмінною. Тому на душу населення у 1897 році припадало по 1,4 десятини3. Насправді ж бідняки мали далеко менше, а куркулі — по кілька десятків десятин. На початку XX століття 17 тис. десятин кращої землі навколо Знаменівки і сусідніх сіл належало поміщикові Мизку. Поміщицькі землі з усіх боків оточували селянські наділи, закривали шляхи до вигонів, водопою, лісу. Біднота змушена була за високу ціну орендувати поміщицьку землю.
В рапорті начальника катеринославського губернського жандармського управління в департамент поліції від 18 жовтня 1883 року зазначалося, що більшість поміщиків «...вбачає для себе вигоду в тому, якщо селяни малоземельні, це дає їм можливість мати дешевих робітників, а деякі з поміщиків навіть законні володіння селян намагаються привласнити собі, що було недавно з тим же поміщиком Мизком»4.
Численні пережитки кріпосництва на селі все більше загострювали класові суперечності. Значні виступи проти поміщиків тут сталися в період революції 1905 — 1907 рр. 27 жовтня 1905 року новомосковський повітовий справник писав у рапорті катеринославському губернатору, що «настрій селян... Знаменівки, Орлівщини та інших вкрай збуджений і тривожний; вельми можливо чекати серйозних ускладнень, чому сприяє близькість Новомосковського повіту до Катеринослава»5. У зв’язку з цим він просив допомогти «в разі потреби військовою силою». 18 листопада 1905 року губернатор направив у село козаків.
Під впливом заворушень, що відбувалися в Новомосковському повіті, бідняки Знаменівки вирішили добитися зниження орендної плати на землю. Поміщик довго не поступався і справа дійшла до суду, який відхилив вимоги селян. Тоді обурені селяни зібралися громадою і розгромили поміщицьку садибу. Активними учасниками цих подій були жителі Знаменівки Г. Ф. Тарасенко та Р. Д. Попов. Поліція вистежила і схопила їх у той час, коли вони агітували селян. Обох засудили до тюремного ув’язнення. Тільки в середині 1914 року вони повернулися в село.
Переважна більшість жителів села виступала проти столипінської реформи. На сільському сході було схвалено рішення зберегти общинну форму землекористування6. Але в умовах розвитку капіталістичних відносин община вже не могла уціліти. Куркулі, що першими почали виходити з неї, скуповували за півціни землю у бідвяків, які не мали змоги обробити свої ділянки і сплачувати податки. В ці роки у Знаменівці розорилося понад 100 господарств. Частина селян змушена була кинути рідні місця і вирушити в далекі краї. Так, за 1908—1911 рр. звідси до Акмолінської губернії виїхало до 40 сімей. Тим, що залишилися в селі, доводилося найматися до куркулів та в економії поміщика Мизка. Старожили згадують, що платив він по 20 коп. за день, годував дуже погано — шматок хліба, миска кандьору або галушок — от і вся їжа. Наймити навіть склали приказку: якщо щось було вже зовсім погане, то про це говорили: «як мизківська галушка».
Дуже убогим був до революції побут більшості населення Знаменівки. В приземкуватих, тісних хатах тулилися великі сім'ї, спали тут на долівці, постеливши повсть. Взимку в хаті до ранку замерзала вода.
Селянам практично не подавалася медична допомога, бо у Знаменівці не було лікарні. А Новомосковська медична дільниця охоплювала територію з населенням 32 109 чоловік. Її обслуговували 2 лікарі, 3 фельдшери, 2 акушерки і провізор7. Тому селяни частіше зверталися до знахарів. Фельдшер, що був у Знаменівці, через відсутність приміщення приймав хворих у себе вдома.
Першу сільську школу відкрили в 1866 році8. В 1914 році в селі було 2 земські сільські однокласні та 2 церковнопарафіальні трирічні школи, де працювали 4 вчителі9. Таким чином, вчитель повинен був одночасно працювати з учнями першого, другого і третього років навчання. Бідняцькі діти, як правило, відвідували школу лише один рік, зрідка — 2 роки. Якщо в першому класі навчалося до 70 учнів, в другому — близько 40, то в третьому — всього 12—15 дітей. Основна маса населення Знаменівки залишалася неписьменною.
1 Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1, стор. 386, 388.
2 Список населенных мест Новомосковского уезда Екатеринославской губернии, стор. 5.
3 Список населенных мест Российской империи, т. 13. Екатеринославская губерния с Таганрргским градоначальством, стор. 86; Список населенных мест Новомосковского уезда Екатеринославской губернии, стор. 5.
4 ЦДАЖР СРСР, ф. 102, 2-е діловодство, 1883, спр. 312, ч. 28, арк. 18.
5 Дніпропетровський облдержархів, ф. 11, оп. 1, спр. 474, арк. 39.
6 ЦДАЖР УРСР, ф. 73, оп. 1216, спр. 96, арк. 5.
7 Отчет Новомосковской уездной земской управы за 1901 год, ч. 2. Новомосковск, 1902, стор. 45—46.
8 Журн. «Киевская старина», 1889, т. 25, стор. 601.
9 Доклады и отчеты очередному губернскому земскому собранию сессии 1915 г. Екатеринослав, 1916, стор. 45, 47.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка