Грушівка
Грушівка (у 1952—2016 — Ленінське) — село в Україні Апостолівського району Дніпропетровської області. Розташоване за 35 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Підстепна Придніпровської залізниці.
Село виникло воно під час будівництва Каховської ГЕС, коли на нове місце переселили мешканців двох сіл — Грушівки та Кута, територія яких мала стати дном водойми Дніпра. Обидва села мають давню історію. Поблизу них досліджено 2 курганні могильники доби бронзи (III — І тис. до н. е.); в них виявлено також поховання скіфського часу (IV—III століття до н. е.), поховання сарматів II століття н. е. та пізніх кочівників XIV—XV століть. Знайдено також 2 поселення черняхівської культури II—V століть н. е. Крім того, біля села Усть-Кам’янки розкопано 20 курганів, у яких виявлено 30 сарматських поховань І століття н. е. та одне кочівницьке поховання IX—X століть н. е.1.
Історія села Грушівки багата цікавими фактами і подіями. У Грушівці тривалий час жив полковник В. Д. Давидов — батько поета Дениса Давидова, керівника партизанського руху часів Вітчизняної війни 1812 року. Родину Давидових відвідував прославлений полководець О. В. Суворов, який 1793 року брав участь у маневрах біля Грушівки. Дев'ятирічний Денис привернув його увагу, зацікавив. Хлопець був кмітливим, цікавився військовими науками. Суворов уже тоді пророкував йому славне військове майбутнє. І не помилився2.
Коли царський уряд ліквідував Нову Січ, тутешні землі привласнив генерал губернатор князь А. А. Вяземський. Місцеві селяни стали його кріпаками. Багато горя зазнали прості степовики. До того ж їх розоряли стихійні лиха від розливу річок Базавлуку і Підпільної. Найбільша повінь сталася 1845 року. Тоді водою знесло багато хат, десятки сімей кріпаків лишились без притулку. Напередодні реформи 1861 року барони Штигліци продали Грушівську економію представникові царської сім’ї — князеві Михайлу Романову3. На Романова працювала вся сільська біднота Грушівки й Кута навіть і після реформи 1861 року.
Нестерпний поміщицький гніт викликав гнівний протест селян, які піднімалися на боротьбу за кращу долю, проти гнобителів. Біднота обох сіл палко відгукнулась на заклик Херсонської організації РСДРП забирати землю в багатіїв, конфісковувати їхні маєтки. Широкого розмаху набрали селянські виступи в Грушівці у 1904—1905 рр. Царський уряд послав туди великий загін козаків-карателів. Від їх побоїв померли селяни М. Качан і М. Парубець, а організаторів заворушень А. Ніколенка, М. Донця, X. Мухіна та інших ув'язнено4.
В селах, що належали Романову, населення не мало медичної допомоги, навіть фельдшера не було. Князь вважав, що найкраще для нього, коли селяни житимуть у цілковитій темряві, їхні діти виростатимуть без будь-якої освіти. Для цього він перетворив місцеву церковнопарафіальну школу на однокласне училище, скоротивши вчителів і видатки на цей заклад. Навчались лише діти службовців економії та куркулів. Не дивно, що майже все населення Грушівки і Кута було неписьменним.
Наприкінці XIX століття до Грушівки приїздили І. Ю. Рєпін та В. О. Сєров. Великих художників вражала краса навколишньої природи. Ілля Юхимович давно виношував задум майбутньої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» і саме тут почав його здійснювати. Художник сідав за мольберт і малював відомі картини: «Українська хата», «Могила кошового отамана Івана Сірка», «Церква в Грушівці» та інші5. Чимало історико-культурних подій відбулось у цьому селі і пізніше — в першому і другому десятиріччі XX століття.
1 Археологічні пам’ятки УРСР, т. 9. К., 1960, стор. 10, 24—88; Материалы и исследования по археологии СССР, № 82. М., 1960, стор. 20.
2 Д. Давыдов. Военные записки. М., 1940, стор. 51—54.
3 П. Торский. Исторические записки о Грушевской Свято-Николаевской церкви и ее приходе. Одесса, 1886, стор. 1.
4 Революционная борьба на Херсонщине 1905—1907 гг. Сборник документов и материалов, стор. 160—162.
5 Вінок великому Кобзареві. Дніпропетровськ, 1961, стор. 203, 207.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка