Межеріч
Межеріч — село в Україні, в Павлоградському районі Дніпропетровської області. Розташоване на лівому березі річки Вовчої за 7 км від районного центру м. Павлограда, який є для села найближчою залізничною станцією. Поблизу села проходить автомагістраль Київ — Донецьк.
Перші згадки про зимівники запорізьких козаків у межиріччі Вовчої та Самари зустрічаються в документах 1689 року1.
Інтенсивне заселення цієї місцевості почалося після ліквідації Запорізької Січі, коли тутешні землі дісталися як рангова дача князю Прозоровському. Тоді ж була заснована і слобода Межеріч. У 1782 році тут проживало 745 мешканців.
У першій половині XIX століття слобода перейшла у власність графа Воронцова-Дашкова.
Реформа 1861 року на півдні України здійснювалася таким чином, що від селян на користь поміщика було відрізано близько 30 проц. родючих земель. Селянам Межеріча був установлений т. зв. дарчий наділ в розмірі однієї десятини на ревізьку душу2. А це означало, що звільнені кріпаки змушені були на кабальних умовах орендувати необхідну землю — відбувати ту ж панщину у формі відробітку своїм реманентом на панській землі за випаси, вигони, луки, орну землю тощо. В цілому на 224 двори у Межерічі було нарізано 615 десятин землі, в середньому по 2,7 десятини на кожен двір. З часом і ці наділи зменшилися: у 1877 році в середньому на один двір припадало 2,2 дес., а в 1897 році — 1,5 десятини3.
В той же час поміщиця Воронцова в 1877 році мала в своєму володінні 4765 десятин землі. Їй належали пивоварний завод, два водяні млини. У селі було кілька вітряків, дві олійниці, дві кузні, які належали багатіям4. В 1900 році на річці Вовчій споруджується ще один водяний млин на якому працювали наймані робітники.
Тяжке безправне становище, злидні спонукали населення на боротьбу проти поміщиків. Так, у 1883 році селяни Межеріча спочатку вимагали у Воронцова-Дашкова продати частину землі, а потім, коли їм у цьому відмовили та ще й управитель підвищив орендну плату, почали готуватися до захоплення поміщицької землі. На сходці вони вирішили самочинно орати потрібну їм землю. Коли місцевий піп звернувся у церкві до селян із застереженням не робити «протизаконних вчинків», почувся вигук: «Убити управителя!». Для «заспокоєння» селян у Межеріч прибув загін солдатів5.
В період першої російської революції 1905—1907 рр. під впливом революційної боротьби катеринославських робітників ширились революційні настрої і серед жителів села. Восени 1906 року селяни палили скирти на землях поміщика Воронцова-Дашкова, брали участь у маївках. Організаторами цих виступів були уродженці села Ф. О. Жовтенко та Г. С. Кучеренко, які поширювали серед населення нелегальну літературу, виступали з промовами на маївках6.
На початку XX століття, внаслідок столипінської аграрної політики, помітно посилилось розшарування села. Виділилась група куркульських господарств, частина селян розорилася, а решта орендувала землю у поміщика Воронцова-Дашкова або у куркулів, сплачуючи їм дві третини вартості урожаю7.
Панівні класи тримали трудящих у темряві, більшість жителів села була неписьменною. Існуючі церковнопарафіальна школа та однокласне земське училище не могли охопити навчанням і половини дітей шкільного віку. Значна кількість дітей, що вчилася, навесні, як правило, кидала навчання. В зв'язку з цим великою була плинність учнів. Так, у 1915 році більше половини учнів (93) залишили навесні училище, а закінчило його лише 8 осіб8.
1 Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1, стор. 533—535.
2 Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии, стор. 18, 19.
3 Там же, стор. 18.
4 ЦДІА СРСР, ф. 1290, оп. 4, спр. 125, арк. 225—226, 337—338.
5 Крестьянское движение в России в 1881—1889 гг. Сборник документов, стор. 173, 174, 175.
6 Дніпропетровський облдержархів, ф. Р-2171, оп. 1, спр. 101, арк. 1—7.
7 Статистико-экономический обзор Екатеринославской губернии за 1910—1911 год, стор. 1—3.
8 ЦДІА СРСР, ф. 733, оп. 227, спр. 141, арк. 62, 63.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка