Жовтневе
Жовтневе — село в Україні, Софіївського району Дніпропетровської області. Розташоване в південно-західній (правобережній) частині області, за 18 км від районного центру — смт Софіївки. Найближча залізнична станція — Павлопілля — за 10 км від села.
Жовтневе — одне з наймолодших сіл Дніпропетровщини. Виникло воно вже після Великої Жовтневої соціалістичної революції, в середині 20-х років. Під час відбудови зруйнованого війною господарства, коли частина міського населення була безробітною, Радянський уряд закликали робітників і кустарів, що не мали роботи в містах, переселитися в райони з родючими землями.
Сучасне село Жовтневе було засноване наприкінці 1924 року переселенцями з Вінниці, Вітебська, Житомира і Проскурова. Переселення тривало у 1925 і 1926 роках та частково в наступні роки. Склад переселенців був багатонаціональним. Серед них були євреї (58 проц.), українці (26 проц.), білоруси і німці (16 проц.)1. Заохочуючи переселенців, Радянський уряд надавав їм податкові пільги та дешевий кредит для придбання сільськогосподарського інвентаря і худоби та на зведення житлових будинків. Одержали таку допомогу і жителі молодого села. Завдяки цьому село було правильно сплановане і швидко, за 2—3 роки, побудоване.
Село, що налічувало спочатку понад 30 дворів, назвали Чемеринським — на честь білоруського революціонера В. С. Чемеринського, який загинув у роки громадянської війни. Пізніше назва села змінювалась кілька разів. З 1961 року, за бажанням жителів, його перейменували на Жовтневе.
В перші роки існування села його жителі вели одноосібне господарство, займалися кустарними ремеслами. Недавнім вихідцям з міст довелося переборювати значні труднощі. Частина з них не мала робочої худоби, плугів, сівалок, майже всім бракувало належного досвіду ведення сільськогосподарських робіт.
Доводилося об’єднуватися в супряги та групи, щоб спільно обробляти землю. А в 1926 році в селі виникли 4 товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи), які об’єднали 36 господарств. Пізніше було організоване сільськогосподарське товариство, що мало 5 тракторів, 2 молотарки та жатки.
У 1929 році, коли в країні почалася суцільна колективізація бідняки та середняки Жовтневого об’єднались у 3 невеликих колгоспи. Того ж року колгоспи злилися в одне господарство. Об’єднаний колгосп був названий «УЧХ» («Український Червоний Хрест»). Першим головою його колгоспники обрали М. А. Длугача. Спочатку в колгоспі було 52 господарства селян. Далі він зростав за рахунок нових переселенців.
На господарський розвиток колгоспу великий вплив мала МТС, організована у 1930 році, яка обслуговувала його сільськогосподарською технікою. Головна увага приділялась розвитку землеробства, тваринництва і виноградарства, які були провідними галузями господарства. Уже в 1933 році колгосп села брав участь у зльоті передових колективів Дніпропетровської області. За рахунок освоєння нових земель посівні площі артілі за 1929—1941 роки збільшились з 900 до 2500 га2. За цей час такі основні економічні показники колгоспу, як валовий збір зерна і валовий прибуток, зросли в 4 рази. Артіль мала 3 тваринницькі ферми: молочну, вівчарську і свинарську3. В 1939 році вона брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За досягнення в розвитку виноградарства і свинарства її було занесено до Почесної книги виставки. В цій же книзі були відзначені заступник голови колгоспу Н. І. Брегер, тракторист О. Д. Зеленський, який у 1938 році на тракторі «У-2» обробив 907 га землі, бригадир тракторної бригади Т. О. Голота, що на тракторі ХТЗ домігся виробітку 1152 га за рік і був нагороджений орденом «Знак Пошани»4.
До 1930 року Жовтневе адміністративно входило до складу Софіївського району, в 1930 році воно стало центром новоствореного району. Перетворення села на районний центр на той час мало важливе значення для його економічного, політичного і культурного розвитку.
У 1934 році почала виходити районна газета «Прапор перемоги», яка широко висвітлювала економічне, політичне та культурне життя колгоспного села.
В міру того, як міцнів колгосп, за рахунок його прибутків та коштів, в Жовтневому здійснювалось велике господарське, житлове і культурно-побутове будівництво. У 1930 році були зведені перші господарські та адміністративні споруди колгоспу. Через рік у селі виросли нові будинки — приміщення райкому партії, райвиконкому, районного відділення Держбанку та пошти. В 1932 році побудовано олійницю і млин, у 1936 році — швейний цех, в 1937 році — завершено будівництво трикотажної фабрики.
В 1939 році в Жовтневому проживало 950 чоловік. Переважна більшість їх працювала в колгоспі. Чимала частка в загальній кількості населення належала робітникам та службовцям.
В 1934 році село було електрифіковане та радіофіковане. В кожному будинку засвітилась лампочка Ілліча. Електрика прийшла і в господарство колгоспу, полегшила працю людей. За три роки після цього на вулиці Леніна почав діяти водопровід (довжиною в 1 км).
У 1936 році в Жовтневому була збудована лікарня. Вона обслуговувала не лише жителів села, а й усієї Жовтневої дільниці. Відкрились також дитячі ясла та дитсадок.
У 1930 році в селі почала діяти початкова школа, в якій навчалось 103 учні і працювало 4 вчителі. У 1935 році було збудовано приміщення для семирічної школи. Через 3 роки школа стала середньою. В ній працювало 30 вчителів, які навчали 438 учнів — дітей жителів Жовтневого та сусідніх сіл. Вони доклали багато зусиль, щоб ліквідувати неписьменність серед дорослих, підвищувати культурний рівень трудівників села. У 1935 році в Жовтневому було споруджено районний Будинок культури. При ньому працювало кілька гуртків художньої самодіяльності, учасники яких систематично виступали перед жителями з концертами. Агіткультбригада, створена гуртківцями, обслуговувала також усі села району. Добре працювала районна бібліотека, якою завідувала М. А. Толчинська.
1 Дніпропетровський облдержархів, ф. Р-4540, оп. 1, спр. 14, арк. 1—3.
2 Там же, арк. 4—6.
3 Там же, ф. Р-3383, оп. 6, спр. 2, стор. 27.
4 Там же, спр. 1, арк. 53.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка