Юр’ївка

     Юр’ївка (до 1777 року Мала Тернівка) — селище міського типу Дніпропетровської області, центр Юр'ївського району. Розташована на лівому березі річки Малої Тернівки за 25 км від Павлограда та за 5 км від залізничної станції Варварівка.
     На місці, де тепер розташована Юр’ївка, близько 1700 року запорізькі козаки заснували село Малу Тернівку. Перші мешканці села займалися хліборобством, скотарством, рибальством та бджільництвом. Крім козаків, тут оселялися кріпосні селяни, які тікали з центральних районів Росії та України.
     У 1777 році Катерина II подарувала 30 тис. десятин землі вздовж річки Малої Тернівки разом з жителями надвірному радникові Г. Г. Герсеванову, який перейменував село Малу Тернівку на Юр’ївку. Більшість населення села стала закріпаченою. У 1782 році тут проживало 300 жителів¹.
     Тяжко жилося селянам-кріпакам. Вони терпіли гніт поміщика, виконували різні державні повинності. Напередодні війни з Наполеоном Юр’ївка стала одним з пунктів підготовки ратників та ополченців. Всі витрати на утримання солдатів лягли на плечі селян. Кожен двір обкладався спеціальним військовим податком. В селі також формувались козацькі загони, які брали участь у Вітчизняній війні 1812 року².
     У 1860 в Юр’ївці на 167 господарств лише 2 мали коней, 24 господарства — волів, інші не мали ніякого тягла³.
     Панувало дике свавілля поміщиків. На південно-східній околиці села — Жолобку, стояла панська гуральня. Від зорі до зорі кріпосні селяни проштовхували відходи виробництва дерев'яними лопатами по жолобу за два кілометри до панських свинарників. Деякі кріпаки потай від пана харчувалися ними. Дізнавшись про це, пан наказав засікти до смерті робітницю У. Наумиху.
     Оголошення царського маніфесту про скасування кріпосного права поміщик всіляко відтягував. Лише через деякий час селяни довідались про нього на ярмарку. Згідно з уставною грамотою селяни Юр’ївки одержали наділ по 2 десятини на одну ревізьку душу, всього — 838 десятин. Поміщикові залишилось 5730 десятин родючого чорнозему, який прилягав до річки. Селянські наділи були витягнуті довгою стрічкою майже на 7 км від села і не мали ні лісів  ні лугів. За ці клаптики землі селяни сплачували поміщикові оброк від кожної душі по 5 крб. 66 коп. В його економії чоловіки повинні були працювати 24 літніх і 16 зимових днів, жінки — 18 днів⁴.
     У пореформений період в селі зміцніли окремі куркульські господарства, які перетворювались на господарства капіталістичного типу. Куркуль Винниченко, крім 100 десятин землі, мав цегельний та обозний заводи, паровий млин, олійницю. До поміщицької економії та господарств куркулів змушена була йти на заробітки сільська біднота.
     Зміцнюючи свою соціальну опору на селі, царизм під час столипінської реформи надавав кредити куркулям, які за півціни скуповували землі у бідняків. Внаслідок цього у 1909—1912 рр. поблизу Юр’ївки виник куркульський хутір.
     Нещадно експлуатуючи трудове селянство, панівні класи не турбувались про охорону здоров’я, освіту. Лише напередодні першої світової війни земство відкрило в селі лікарню на 13 ліжок. На той час тут було 2 школи — початкова церковно-парафіальна та двокласна земська. В них навчались переважно діти заможних селян. Так, у 1917 році з 12 учнів четвертого класу церковнопарафіальної школи лише двоє були дітьми бідняків.

1  Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1, стор. 514—516.
2  А. В.Флоровский. Отечественная война. Новороссийский край. Одесса, 1913, стор. 7.
3  Приложение к трудам редакционной комиссии для составления положений о крестьянах, выходящих из крепостной зависимости. Сведения о помещичьих имениях, т. 6, стор 24—25.
4  ЦДІА СРСР, ф. 577, оп. 11, спр. 585, арк. 2.

Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка