Великомихайлівка
Великомихайлівка — село в Україні, в Покровському районі Дніпропетровської області. Розташована на правому березі річки Вовчої на відстані 27 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції Просяна.
До села прилягає великий Дібрівський ліс, який є ніби заповідником серед безкраїх степів південної України. Археологічні дослідження курганів, які височать на півдні і півночі від села, свідчать, що у цій місцевості вже в II тисячолітті до нашої ери жили люди.
У другій половині XVIII століття в цій місцевості виникли поселення, які згодом злилися в одне. До 1760 року тут було село Діброва, згодом його мешканці переселилися за 4 км на захід у зв'язку з частими піщаними бурями. На старому місці посадили хвойний ліс, а за ним виникло село, назване Великомихайлівкою1.
В 1782 році у ній мешкало 1103 чол., до 1812 року кількість населення подвоїлась. Займалось воно хліборобством, скотарством, різними ремеслами.
За указами 1866—1867 рр. сільській общині було виділено 13 368 десятин землі на 1796 ревізьких душ2. Як далеко зайшла класова диференціація на селі у пореформений період, свідчать дані земських переписів. На початку XX століття земля, що належала Великомихайлівській общині, розподілялась вкрай нерівномірно — бідняки мали не більше як по 2—3 десятини і ніякого тягла та реманенту. Це змушувало багатьох з них здавати землю в оренду і йти на заробітки у Донбас, на заводи Катеринослава. Інші день і ніч гнули спину на поміщиків або на сільських куркулів, що мали по 20—30 десятин землі.
Все це ще дужче загострювало класові відносини, готувало грунт для революційних виступів селянства. Звістка про революційні події 1905 року в Петербурзі знайшла відгук і підтримку в селі. Її принесли сюди солдати — Д. Павлюк та ін., що повернулися з столиці. Безпосередніми організаторами революційної пропаганди серед селян були вчитель В. М. Зайцев і студент Радолинський, який на початку революції прибув сюди з Києва. Вони створили підпільний гурток, до якого входили селяни А. С. Романко, К. Є. Кравчута, Д. С. Павлюк, С. М. Шелест та інші3. Під впливом революційної пропаганди жителі села виступали за переділ поміщицької землі.
Поліція, дізнавшись про діяльність великомихайлівського гуртка, заарештувала активних його учасників, усього 30 чол. Тільки через 2 роки повернулись до села A. С. Романко, К. Є. Кравчута, Р. Король та інші, але й після цього вони перебували під наглядом поліції. B. М. Зайцева звільнила з ув'язнення лише Жовтнева революція4.
У зв’язку з столипінською реформою наприкінці 1912 року з Великомихайлівської общини вийшли і одержали землю у приватну власність 229 господарів. Заможні селяни, що мали по 20—30 десятин, виділились на відруби й хутори2. Понад половина кращих земель села стала власністю куркулів, яким належали також 3 парові млини, 2 парові олійниці, цегельня. Біднота Великомихайлівки відкрито протестувала проти насадження хуторів. У 1912 році велика група жінок під керівництвом О. Шекаловської вийшла в поле, зруйнувала межі, які відокремлювали відруби куркулів. Одна з жінок взяла палицю, прив’язала до неї червону хустину, і, немов з прапором, йшла попереду. Волосні власті викликали козаків, які нагаями розігнали демонстрантів. Кількох з них було заарештовано.
Тільки напередодні першої світової війни в селі відкрили медпункт, якого обслуговували лікар, 2 фельдшери, акушерка. На той час у 4 земських і церковнопарафіальній школах села навчалося 468 учнів, але мало хто з них закінчував їх. Переважна більшість населення була неписьменною.
1 Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, стор. 307.
2 Список населенных мест Александровского уезда, стор. 16.
3 Дніпропетровський облдержархів, ф. Р-4540, оп. 1, спр. 4, арк. 2, 4, 9.
4 Дніпропетровський облдержархів, ф. Р-4540, оп. 1, спр. 4, арк. 94, 95, 97.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка