П’ятихатки

     П’ятихатки — місто районного значення, розташоване в західній частині Дніпропетровської області, центр П'ятихатського району, важливий залізничний вузол Придніпровської залізниці. Розташовані за 90 км від Дніпропетровська.
     Виникнення П’ятихаток пов’язане з будівництвом Катерининської залізниці, зокрема її Саксаганської дільниці, що мала стати другим шляхом для вивозу залізної руди з Кривбасу на металургійні заводи Півдня. У 1886 році тут, в степу, розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої брати Потабашні збудували перші п’ять хат. Звідси і пішла назва населеного пункту та залізничної станції — П’ятихатки¹. За короткий час П’ятихатки стали однією з найбільших вузлових станцій Катерининської залізниці. Вже в 1903 році за добу вона пропускала майже 1800 вагонів. При вузлі було паровозне депо. У пристанційному селищі налічувалось близько 50 дворів². Населення не поривало з хліборобством. З розвитком вузла збільшувалась кількість робітників-залізничників. Ними ставали не тільки мешканці П’ятихаток, а й багатьох навколишніх сіл.
     Під час першої російської революції 1905—1907 рр. п’ятихатські робітники-залізничники виявили класову солідарність з робітниками Петербурга, Москви, Катеринослава та інших промислових центрів, виступаючи разом з ними проти самодержавства. У грудні 1905 року залізничники застрайкували, створили свій Розпорядчий страйковий комітет, підпорядкований Центральному страйковому розпорядчому комітетові в Катеринославі³.
     На 1914 рік в селищі проживало 560 чоловік⁴. Працювали невеличкі приватні майстерні — кравецька і швацька. За медичною допомогою населення зверталося в лікарню села Жовтого або Саксагані.
     Більшість мешканців селища була неписьменною. В 1914 році тут діяла початкова залізнична школа, однокласна церковнопарафіальна і початкова сільськогосподарська школи⁵. Прагнучи до освіти і культури, робітники та службовці вузла організували в 1908 році самодіяльний драматичний гурток, який згодом перетворився в т. зв. народний театр. Ініціатором створення його був пенсіонер машиніст Т. П. Яремчук, який керував хором та драматичним гуртком з 20 чоловік. Приміщення театру було збудовано з дощок. На сцені його ставилися українські п'єси, виконувалися народні пісні. На виручені кошти від вистав було створено бібліотеку. Під час першої світової війни театр розпався.

1  Краткий обзор развития и деятельности Екатерининской железной дороги за 25 лет на 1884—1909 год, стор. 14, 15.
2  По Екатерининской железной дороге, вып. 1, стор. 114, 115.
3  Журн. «Летопись революции), 1923, № 2, стор. 67, 68.
4  Вся Екатеринославская губерния. 1914 г., стор. 130.
5  Доклады и отчеты очередному губернскому земскому собранию. Екатеринослав, 1915г стор. 305, 350, 371.

Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка