Вільногірськ
Вільногірськ — місто обласного значення Дніпропетровської області. Розташований за 90 км від обласного центру.
Вільногірськ — одне з наймолодших міст на Дніпропетровщині. Його виникнення і розвиток пов’язані з промисловим освоєнням титанових руд, що залягають в районі річки Самоткані. В квітні 1956 року було прийнято рішення про будівництво тут гірничо-металургійного комбінату і робітничого селища, а в липні розпочалося їх спорудження. 16 червня 1958 року рішенням виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих новоствореному робітничому селищу присвоєно назву Вільногірська в зв’язку з тим, що селище виникло поблизу станції Вільні Хутори. 1 січня 1965 року воно віднесене до категорії міст районного підпорядкування.
На будівництві гірничо-металургійного комбінату працювали робітники, інженерно-технічні працівники і службовці 22-х національностей. На підприємствах і в установах Вільногірська пліч-о-пліч з українцями трудилися 4250 росіян, понад 600 білорусів та 150 представників інших національностей. Будівельники одержували збірний залізобетон і цемент — з Дніпропетровська і Запоріжжя, металеві труби — з Челябінська і Сумгаїта, ліс — з Архангельська, Комі АРСР, Владимира, екскаватори — з Києва, трактори — з Харкова, автогрейдери — з Орла, автонавантажувачі — зі Львова, прилади точного устаткування — з Москви, Ленінграда та інших міст. З Польщі, Румунії, Чехословаччини та інших країн сюди постачалися труби великого діаметру, машини, різні інструменти.
З метою прискорення темпів будівництва гірничо-металургійного комбінату на його будівельному майданчику в 1959 році створено трест «Дніпрометалургбуд»1. Колектив тресту споруджував також житлові будинки, культурно-побутові установи, підприємства комунального міського господарства. Промислове та житлове будівництво здійснювалось індустріальними методами із застосуванням великорозмірних залізобетонних конструкцій. У1959 році на гірничо-металургійному комбінаті побудовано дослідну та збагачувальну фабрики, високовольтну електропідстанцію і ряд інших промислових об’єктів. В просторих залах збагачувальної фабрники встановлено найновіше устаткування, всі виробничі процеси повністю механізовано й автоматизовано.
З 1961 по 1963 рік колектив тресту «Дніпрометалургбуд» закінчив будівництва першої і другої черги промислового комплексу гірничозбагачувального комбінату, проклав водопровід від Дніпра до комбінату довжиною 35 км, увів в експлуатацію теплову електростанцію. Протягом 1964—1965 рр. побудовано дослідницький металургійний і електроремонтний цехи, приміщення центральної заводської лабораторії, складського господарства та інші об’єкти комбінату.
Одночасно з будівництвом Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбінату здійснювалось освоєння його виробничих потужностей, налагоджувався випуск продукції рідкісних металів. В період становлення підприємства виникли труднощі при освоєнні нового устаткування і нової технології виробництва. Це вимагало організації навчання кадрів робітників та інженерно-технічних працівників.
Було створено курси для підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Лише в 1962 році різних спеціальностей набули 244 і підвищили кваліфікацію 390 робітників. Велика увага приділялась підвищенню загальноосвітніх і технічних знань трудящих. У 1964 році з тих, які працювали на комбінаті, 1600 чол. мали вищу і середню освіту.
1 Дніпропетровський облпартархів, ф. 19, оп. 33, спр. 226, арк. 58.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка