Орджонікідзе
Орджонікідзе — місто обласного значення Дніпропетровської області. Розташоване за 215 км на південний захід від Дніпропетровська і за 5 км від залізничної станції Чортомлик.
Археологічні розкопки на території міста дають підставу твердити про давнє заселення цієї місцевості. В районі Богданівської збагачувальної фабрики Шевченківського кар’єру та екскаваторного парку в 1964 році археологи дослідили курганні поховання скіфів (IV—III ст. до н. е.), у яких знайдено коштовні речі: серги із зображенням богині Афіни, намисто, пояс із золотими бляшками, сагайдак на 180 стріл, а також частину дерев’яного візка, залізну сокиру, спис, бронзовий казан та інші речі1.
У 40-х рр. XVII століття землі, де тепер виросло Орджонікідзе, входили до складу Чортомлицької Січі. В 1775 році, після її ліквідації, на цьому ж місці виникло село Покровське. Згодом землі Чортомлицької Січі разом з селом Катерина II віддала князю Вяземському. У 1802 році він продав їх барону Штігліцу. У 1861 році у Покровському було створено економію, власником якої став великий князь М. Романов.
Дальша історія Покровської економії нерозривно пов'язана з розвитком гірничодобувної промисловості на Півдні України. Ще в 80-х рр. XIX століття на схилах берегів річки Солоної, що протікала по цій місцевості, геолог Г. Федосеев виявив на поверхні грунту поклади марганцевої руди. Влітку 1883 року експедиція Геологічного комітету, яку очолив гірничий інженер В. О. Домгер, вивчила їх більш докладно. Після додаткових досліджень, проведених геологами А. Михальським та М. Коцовським, тут було розпочато промислову розробку марганцевих руд2 і в 1886 році засновано Покровські копальні. В перший рік їх експлуатації було видобуто 4,4 тис. тонн марганцевої руди3.
За період з 1886 по 1908 рік у балці річки Солоної на схід від Покровських копалень виникли нові рудники, зокрема у 1892 році — рудник Брянського товариства, в 1893 році — рудник Львова. В квітні 1896 року Покровські копальні орендувало акціонерне «Нікополь-Маріупольське гірничо-металургійне товариство», засноване американськими та німецькими капіталістами4. В 1901 році видобуток руди тут становив 2,1 млн. пудів5.
Технічний рівень виробництва на марганцевих рудниках був дуже низьким. Роботи на рудничних шахтах проводились кустарним способом. Лопата і обушок були основним знаряддям праці шахтаря. Користуючись зубожінням селян, капіталісти наймали за низьку плату бідняків і примушували їх працювати у вкрай тяжких умовах. Ніякої охорони праці на рудниках не додержувалися. Рудокопи понад 12 годин на добу перебували в задушливій атмосфері, насиченій вологою. Середня денна норма видобутку на одного робітника становила 300—325 пудів марганцю. Мізерного заробітку, який одержували шахтарі, не вистачало навіть на прогодування сім'ї. Капіталісти грабували трудящих, стягуючи також з них штрафи і встановлюючи високі ціни на продукти харчування, житло тощо. Гірничі селища тулилися біля рудників. Мешкали рудокопи в темних і низьких бараках та сирих землянках по кілька родин разом.
1 Архів Інституту археології АН УРСР, спр. 1964/7, стор. 1—54.
2 ЦДАЖР СРСР, ф. 1, оп. 2, спр. 1067, арк. 58.
3 Памятная книжка и адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1895 год. Екатеринослав, 1894, стор. 193.
4 ЦДІА СРСР, ф. 23, оп. 24, спр. 332, арк. 31/63.
5 Россия. Полное географическое описание нашего отечества, т. 14, стор. 577.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка