Верхівцеве
Верхівцеве — місто Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Розташоване на правому березі Дніпра за 72 км від Дніпропетровська і за 30 км від Верхньодніпровська. Великий залізничний вузол на шляху з Криворіжжя в Донбас. Зв’язане шосейними дорогами з Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом.
На території сучасного міста виявлено поселення і могильник доби бронзи (II—І тисячоліття до н. е.)1, а також курганні поховання кочівників XI—XIII століть з кам’яними бабами2.
Історія Верхівцевого тісно пов’язана з будівництвом наприкінці XIX століття залізниці Донбас — Криворіжжя. У 1884 році на дільниці Катеринослав — Долинська було споруджено залізничну станцію, навколо якої виріс населений пункт. Станція дістала свою назву від села Любомирівки, розташованого недалеко від неї. В грудні 1898 року, після закінчення будівництва Саксаганської колії (Любомирівка — Колачевське), вона стала залізничним вузлом і з 1 січня 1904 року перейменована на Верхівцеве (на честь першого начальника Катерининської залізниці інженера О. А. Верхівцева)3. Крім вокзалу, тут в 1903 році було паровозне депо, склад матеріальної служби, контора начальника 9-ї дільниці колії, медичний пункт, однокласна залізнична школа.
Станція рік у рік розширювалася, зростав її вантажооборот. Кількість населення збільшувалася в основному за рахунок жителів навколишніх сіл Козинки, Іванівки, Любомирівки та інших. Терплячи від малоземелля і голоду, селяни йшли працювати тимчасово на залізницю. З часом вони залишали свої розорені господарства і переходили туди на постійну роботу.
Робочий день залізничників тривав 12—14 годин. Працювали вони вручну. Основними знаряддями праці були лом, лопата, кирка, підбійка, ручна дрезина. Не було ніякої охорони праці. Середньорічна оплата робітників залізниці у 1885 році становила 262 крб., в 1893 році — 266 крб., в 1899 році — 333 крб.4. Проте її ледве вистачало у зв’язку з значним підвищенням цін на речі першої потреби і продукти харчування. В 1899 році порівняно з 1860 роком ціна пуда житнього борошна зросла на 81 проц., пшеничного — відповідно на 73 проц., а ціни на м’ясо — у 2—2,5 раза5. Крім того, адміністрація станції широко застосовувала систему штрафів. Не кращими були й житлово-побутові умови залізничників. Постійні і сезонні робітники станції жили в мазанках і сирих землянках, збудованих на ділянках землі, орендованої у поміщиків.
В 1910 роції почалося промислове піднесення, пожвавився розвиток основних галузей промисловості. Зросло виробництво металу на заводах Катеринослава, збільшився видобуток залізної руди у Кривому Розі, що позначилось на перевезенні вантажів через Верхівцеве. В 1913 році вантажооборот цієї станції становив 1990 тис. пудів6. Станція значно розширилась. Вона мала 13 колій і 13 паровозів, які транспортували товарні ешелони на дільницях Верхівцеве—Довгинцеве, Верхівцеве—П’ятихатки. Проте економічне становище робітників не поліпшилося. Ще більше погіршало воно, коли почалася перша світова імперіалістична війна.
1 К. Мельник. Каталог коллекций древностей А. Н. Поля в Екатеринославе, вып. 1. К., 1893, стор. 113—116.
2 В. В. Хвойка. Каменная баба в Любомировке.— Науковий архів Інституту археології АН УРСР, ф. 13, № 40/4, стор. 1.
3 По Екатерининской железной дороге, вып. 1, стор. 25, 127.
4 Краткий обзор развития и деятельности Екатерининской железной дороги за 25-летие. 1884 — 1909 гг., стор. 64.
5 Історія робітничого класу Української РСР, т. 1, стор. 149.
6 Перелік залізничних станцій України й Криму. X., 1926, стор. 19.
Населені пункти Дніпропетровської області : Апостолове (Грушівка , Мар’янське) • Васильківка (Великоолександрівка , Чаплине) • Верхівцеве • Верхньодніпровськ (Мишурин Ріг) • Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ (Підгородне , Сурсько-Литовське) • Жовті Води • Кривий Ріг (Лозуватка) • Кринички (Аули , Щорськ) • Магдалинівка (Котовка , Личкове) • Марганець • Межова (Слов’янка) • Нікополь (Покровське , Шолохове) • Новомосковськ (Перещепине , Голубівка , Знаменівка , Миколаївка , Попасне) • Орджонікідзе • Павлоград (Булахівка , Вербки , Межеріч , Троїцьке) • Першотравенськ • Петропавлівка (Троїцьке) • Петриківка • Покровське (Великомихайлівка) • П'ятихатки (Лихівка , Жовте , Саксагань) • Синельникове (Роздори , Славгород) • Cолоне (Військове) • Софіївка (Жовтневе , Ордо-Василівка) • Томаківка • Царичанка • Широке (Миколаївка) • Юр’ївка