Коротченкове 

     Коротченкове (до 1969 року — Погрібки) — село в Україні, в Шосткинському районі Сумської області, розташоване на лівому березі річки Десни, за 17 км від районного центру і залізничної станції Шостка.
     Уперше Погрібки згадуються в царській грамоті 1552 року. За Деулінським перемир’ям 1618 року село відійшло до Польщі. В першій половині XVIII ст. ним володіли монахи-домініканці, а після возз’єднання України з Росією — монахи чернігівського монастиря. В 1679 році Погрібки були передані генеральному бунчуковому Є. Лизогубу1. Село входило до Глухівської сотні Ніжинського полку. Після ліквідації полкового устрою воно в складі Івотської волості ввійшло до Новгород-Сіверського намісництва, з 1796 року — в складі тієї ж волості Новгород-Сіверського повіту — до Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії. За переписом 1779—1781 рр. у селі налічувалося 36 дворів, у т. ч. виборних козаків — 4 двори, підпомічників — 16, посполитих монастиря — 3 і підсусідків 3 двори. Селяни займалися хліборобством, а також вирощували коноплі, виробляли оливу2
     Під час Північної війни, коли шведські загарбники посунули на Україну, жителі Погрібків всіляко підтримували російську армію. Селяни постачали хліб, овочі, а місцеві козаки брали участь в обороні Новгорода-Сіверського3. У Погрібках деякий час розташовувалася штаб-квартира Петра I. 
     У зв’язку з секуляризацією монастирських земель 1786 року піддані монастиря стали державними селянами. Вони сплачували податки в казну й відбували різні повинності—підводну, шляхову, постійну та ін. Після скасування кріпацтва селяни одержали мізерні наділи, по суті, непридатної для обробітку болотистої землі. «На піску хоч який-небудь хліб та родить, на припаді (болотна земля) сам бог не угодить»,— справедливо казали вони. З 1863 року селян перевели на оброк, з 1885 — на викуп, який вони мали сплачувати протягом 44 років. 
     Наприкінці XIX ст. в Погрібках налічувалося 205 дворів і 1386 жителів4. Більше половини селянських господарств мали земельні наділи від 1,5 до 3 десятин. Щоб прогодувати сім’ю і заплатити податки, селяни змушені були орендувати землю в поміщиків та куркулів. За оренду вони віддавали третину врожаю, відробляли кілька днів на тиждень і ще сплачували певну суму від копи. Польова земля майже не удобрювалася, тому середня врожайність жита становила тільки 22 пуди з десятини5
     Багато бідняків залишали своє убоге господарство і йшли працювати на Шосткинський пороховий завод або на заробітки в поміщицькі економії півдня України. Тяжке економічне становище й політичне безправ’я зумовлювали посилення революційних настроїв серед селян. Коли 22 листопада 1905 року в Шостці почався страйк, звістку про нього принесли робітники, що повернулися в село. В грудні селяни Погрібків брали активну участь у підготовці походу в Шостку для подання допомоги робітникам заводу. 
     Напередодні першої світової війни Погрібки лишалися глухим поліським селом, з кривими вузькими вуличками, убогими хатинами, з непрохідними болотами навкруги. Злидні, недоїдання створювали сприятливий грунт для пошесних захворювань, а по медичну допомогу треба було їхати до повітового міста. Більшість населення не знала грамоти. Тільки в 1899 році відкрито церковнопарафіяльну школу, яка містилася в звичайній селянській хаті, в 1905 році — земську, де навчалися діти заможних батьків. Бували випадки, коли староста виганяв із школи учнів, батьки яких не сплатили земських податків. 


1 Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка. 1729—1730, вып. 1, стор. 32. 
2 Опис Новгород-Сіверського намісництва, стор. 372. 
3 В. С. Шутой. Борьба народних масс против нашествия армии Карла XII. 1700—1709, стор. 276, 277. 
4 А. А. Русов. Описание Черниговской губернии, т. 2, стор. 147. 
5 Материалы для оценки земельних угодий, т. 12, стор. 64. 


Населені пункти Сумської області : Білопілля ( Ворожба , Жовтневе ) • БуриньВелика Писарівка ( Кириківка ) • Глухів ( Червоне , Шалигине ) • Конотоп ( Дубов’язівка , Карабутове ) • Краснопілля ( Миропілля ) • Кролевець ( Дубовичі , Камінь ) • Лебедин ( Межиріч ) • Липова ДолинаНедригайлів ( Терни ) • Охтирка ( Чупахівка ) • Путивль ( Нова Слобода ) • Ромни ( Глинськ , Сміле ) • Середина-Буда ( Зноб-Новгородське ) • Суми ( Хотінь , Юнаківка ) • Тростянець ( Боромля ) • Шостка ( Вороніж , Коротченкове ) • Ямпіль ( Свеса )