Буринь 

     Буринь — місто районного підпорядкування в Сумській області (з 1964 р.), центр району, розташова за 100 км від обласного центру. Через Буринь проходять залізниця Конотоп — Ворожба і автошлях Суми—Конотоп. 
     Перша письмова згадка про Буринь належить до 1688 року в зв’язку з тяжбою поміщиків за навколишні землі¹. В першій половині XIX ст. Буринь входила до маєтків графа Апраксіна, панщина в яких доходила до 5 днів на тиждень. 
     Кріпосницький гніт призводив до розорення селянських господарств, повного зубожіння трудівників. Доведені до розпачу, селяни часто виступали проти своїх гнобителів. Напередодні реформи класова боротьба загострилась. Селянські заворушення стали масовим явищем. Особливо грізного характеру набрали вони 1849 року, коли проти кріпосницького гніту виступили 10 тис. селян Апраксіна, Головіна, Павлова та інших поміщиків Путивльського повіту. 
     Напередодні реформи 1861 року Буринь уже була значним населеним пунктом, де налічувалося близько 3 тис. жителів. Виникали промислові підприємства. Так, з 1847 року тут почав діяти винокурний завод. 
     На початку 60-х років в селі відкрили школу, де один учитель навчав 45 дітей². Внаслідок реформи 1861 року селяни втратили більшу частину своїх наділів, кращі землі і всі угіддя лишилися в руках поміщиків. Селянські наділи становили від 1800 кв. сажнів до 2 десятин³, при цьому вони були розкидані в 25 місцях. Всього селяни Бурині одержували 1706 десятин, за які мали сплатити 90 тис. карбованців. 
     Коли в 1878 році стала до ладу залізниця Харків — Ворожба — Конотоп, у Бурині збудували залізничну станцію Путивль. Це сприяло розвиткові промисловості, зростанню населення. На початок 90-х років у селі налічувалось 3125 жителів (495 дворів). Працювали дубильний і цегельний заводи, 49 вітряків. 1895 року почав давати продукцію цукровий завод. Швидко зростала кількість робітників, вони ставали провідною революційною силою на селі в боротьбі проти визискувачів. 
     Трудящі Бурині взяли активну участь у першій російській революції 1905 — 1907 рр., зокрема в Жовтневому всеросійському політичному страйку. З 12 жовтня на кілька днів припинився рух поїздів через станцію Путивль, почався страйк на цукровому заводі, де були розповсюджені листівки, в яких містився заклик до заводської охоронної команди переходити на бік робітників. 
     Повсюдними ставали розгроми поміщицьких маєтків, під час яких селяни захоплювали панські землі. Протягом грудня 1905 року в Бурині й волості було розгромлено кілька поміщицьких маєтків і близько 20 купецьких крамниць. Частішали сутички селян з військами. Революційний рух у Бурині в різних формах тривав і в період спаду революції. Однією з його форм були спільні робітничо-селянські мітинги, на яких приймалися рішення не сплачувати податки, влаштовувати випаси поміщицьких посівів тощо. У мітингу 13 серпня 1906 року взяли участь робітники й селяни не тільки Бурині, але й багатьох сіл волості⁴. 
     Напередодні революції 1917 року Буринь була уже порівняно великим селом, у якому проживало 5,9 тис. чоловік. Працювали цукровий і рафінадний заводи з річним виробництвом цукру-піску й рафінаду близько 800 тис. пудів. При заводах були ремонтні майстерні⁵. Зросло виробництво цегли, збільшилися потужності дубильного заводу, розвинулося борошняно-круп’яне виробництво, діяло 60 вітряків. Збільшився робітничий прошарок на селі. Тільки на цукрозаводах та в майстернях при них працювало близько 1,3 тис. робітників. 
     Але село лишалося занедбаним, забудовувалося воно без будь-якого плану, вулички були вузькі й криві. Сільська біднота тулилася в хатах-мазанках, а робітники— в дерев’яних бараках. В селі було 20 крамниць та шинків, дві церкви. Ніхто не піклувався про умови життя й побуту трудящих. Невелика лікарня і один лікар при ній не могли забезпечити медичним обслуговуванням всього населення. В селі працювала початкова школа. З майже шеститисячного населення грамоту знали лише 365 чоловік. 

1 Курський облдержархів, ф. 1317, оп. 2, спр. 5319, арк. 3—6. 
2 Текущая школьная статистика Курского губернского земства, ч. 1. Курск, 1907, стор. 42—43. 
3 ЦДІА СРСР, ф. 577, оп. 17, спр. 1158, арк. 3—8; спр. 1214, арк. 1—21; спр. 1216, арк. 1—22. 
4 Курський облдержархів, ф. 1, оп. 15, спр. 16, арк. 16, 17, 437; спр. 18, арк 1. 
5 Россия. Полное географическое описание нашего отечества, т. 2. СПб., 1902, стор. 612.

Населені пункти Сумської області : Білопілля ( Ворожба , Жовтневе ) • Буринь • Велика Писарівка ( Кириківка ) • Глухів ( Червоне , Шалигине ) • Конотоп ( Дубов’язівка , Карабутове ) • Краснопілля ( Миропілля ) • Кролевець ( Дубовичі , Камінь ) • Лебедин ( Межиріч ) • Липова Долина • Недригайлів ( Терни ) • Охтирка ( Чупахівка ) • Путивль ( Нова Слобода ) • Ромни ( Глинськ , Сміле ) • Середина-Буда ( Зноб-Новгородське ) • Суми ( Хотінь , Юнаківка ) • Тростянець ( Боромля ) • Шостка ( Вороніж , Коротченкове ) • Ямпіль ( Свеса )